Спецоб’єкт НКВС в Одесі «Татарка» («6 км»)

Детальніше:

Історія одеського спецоб’єкту НКВС, розташованого на 6-му км Овідіопольської дороги (район сучасного Міжнародного аеропорту), розпочинається в період «Великого терору» (1937–1938). На той час — це район села Татарка Одеського (приміського) району, де знаходилось міське звалище сміття. Саме тут у ці роки та ймовірно до окупації Одеси у 1941-му співробітники УНКВС в Одеській області закопували у таємних могильниках тіла розстріляних та загиблих в одеській тюрмі.

Протягом 1937–1938 років за попередніми даними з архівів СБУ було прийнято рішення про розстріл відносно понад 8100 громадян Одещини. Розстріли також продовжувались протягом 1939–1941 років, за попередніми даними — понад 300 осіб. Не всі рішення виконувались в Одесі. Розстріли репресованих також здійснювались у Києві, Москві, Тирасполі, Балті, Кропивницькому (Кіровограді), Херсоні тощо. З урахуванням цього, а також того, що у 2008 році на ділянці 6-го км було ексгумовано 1086 останків розстріляних, в подальшому похованих на Західному цвинтарі Одеси, можна припустити, що зараз в могильниках на 6-му км знаходиться понад 5000 останків репресованих.

У 1942–1943 роках за наказом румунської воєнної адміністрації в районі села Татарка проводились пошуково-дослідницькі роботи для виявлення могильників жертв більшовицьких репресій, зокрема вивезених з Бессарабії та Буковини після їх приєднання цих територій до СРСР у 1940 році. За результатами робіт складено звіт від 6 серпня 1943 року. (Звіт та інші документи стосовно проведених робіт в ДАОО не виявлено. Відповідний запит направлено до Румунії та Німеччини).

У повоєнні роки в період різних земляних робіт на території аеропорту та військової частини, розташованої поряд з міським звалищем сміття, знаходили останки розстріляних (див.: свідчення очевидців та розділ «Проблеми пошуку масових могильників жертв радянських репресій на Одещині» у 1-й книзі «Реабілітовані історією. Одеська область», с. 723–724, 734–736). Офіційна позицій керівництва УКДБ в Одеській області щодо таких фактів: «Зарити та забути».

Згідно Комплексної програми пошуку та впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій за рішенням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій та рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 550 від 14.06.2007 ТОВ «Спеціалізоване дослідницьке підприємство «Меморіали України» у 2008 році проводило розкопки на 6-му км (керівник пошукової групи — Юрій Федоров, його заступник — Сергій Денисенко). За допомогою пошуково-дослідницької групи ГО «Одеський Меморіал» (керівник — Микола Миколайович Данилов) вдалось виявити розстрільні ями, з яких було ексгумовано 1086 останків репресованих. У зв’язку з невирішеністю питання щодо проведення судово-медичної експертизи вони були складені в пакети та розміщені у металевих контейнерах на приватному складі тут же на 6-му км. Експертиза проведена не була й у листопаді 2011 року останки розстріляних були ритуально поховані в братській могилі на Західному цвинтарі.

14 квітня 2021 року розпорядженням Одеського міського голови № 257 була створена робоча група з питань увічнення пам’яті жертв політичних репресій, чиї останки знаходяться на 6-му км.

2 серпня 2021 року розпочались пошукові роботи. Їх проводили ГО «Військово-історичний клуб «Військова доблесть» (Одеса), голова організації — Олександр Івченко, ГО «Пошук-Дніпро» (Дніпро), голова організації — Андрій Біжко, ГІПО «Пам’ять нащадків» (Кривий Ріг), голова організації — Олександр Зеленський. Науковий консультант пошукових робіт — кандидат історичних наук Тетяна Львівна Самойлова.

11 серпня 2021 року Одеський міський голова Генадій Труханов разом з членами пошукової групи представили консулам Польщі та Румунії перші результати пошукових робіт. Вони проводилися за методикою Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Територія очищалася від сміття. Знімався верхній шар грунту. Визначалося місце і проводилася закладка траншей з шагом 2 метри за напрямком півночь-південь. Розміри траншей 15-62 х 0,7 м. Потім проводилася первинна зачистка шурфів технікою на глибину порядку 1,3 метра. Потім велася пошарова зачистка вручну. Якщо відбувався контакт з кістковими останками, встановлювалася межа могильника з його фіксацією. З розкопів вилучені лише артефакти з прив’язкою до конкретного місця. Потім могильники консервувалися.

У підсумку робіт сезону 2012 року був складений комплексний звіт, в якому вказано на знаходження 32 об’єктів (поховань) на ділянці пустощі, яку змогли обстежити. Є висока вірогідність наявності таких самих розстрільних ям по інший бік паркану військової частини (на північ від обстеженої ділянки).

Загальна площа обстеженої ділянки 4,75 га.

(Використані матеріали довідки Л.В.Ковальчук та робота Бабіч О.В. безпосередньо на об’єкті та в архівах).

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.