Страти та поховання біля Скакового поля

Статус: ліквідовано.

Кількість поховань: 6.

Відкриття: 1879.

Ліквідація: 1879.

Локація: вул. Контр-адмірала Луніна, вул. Генерала Швигіна.

Детальніше:

10 серпня тут були страчені та поховані учасники народницької організації «Земля і воля» Сергій Чубаров, Дмитро Лізогуб та Йосип Давиденко. Засуджено по політичній «справі 28-ми».

«Вироком Одеського військово-окружного суду 5 серпня, затвердженим г. Тимчасовим Одеським генерал-губернатором, дворяни Сергій Чубаров, Дмитро Лізогуб та син чиновника Йосип Давиденко, звинувачені у державному злочині присуджені до смертної кари через повішення. Вчинення смертної кари призначено 10 серпня, о 10 годині ранку, на Скаковому полі, біля скотобійні» .

«10 цього серпня, о 10 годині ранку, на Скаковому полі виконано страту над державними злочинцями Сергієм Чубаровим, Дмитром Лізогубом та Йосипом Давиденком» .

7 грудня того ж року за вироком процесу «Південних бунтарів» стратили та поховали Дробязгіна Івана, Майданського Лева та Малинку Віктора.

«Відомості Одеського градоначальства»: «1879 року, грудня 7 дня, об 11 годині ранку, внаслідок наказу генерал-губернатора та командувача військ Одеського військового округу та згідно з вироком одеського військово-окружного суду, затвердженого г. Тимчасовим одеським генерал-губернатором, була здійснена на Скаковому полі страта, повішенням, державних злочинців…всі три злочинці об 11.15 ранку повішені…об 11.45 ранку мотузки були обрізані і повішені, за оглядом їх лікарем, були покладені в труни з усім одягом, що був на них, і мотузками на шиях. Потім труни опущені в могили, які були засипані й зрівняні із землею. Після цього піхота та кавалерія була пропущена біля могил церемоніальним маршем повзводно».

Дослідник Р.А. Шувалов встановив точне місце, де відбувалися страти та поховання: «Вдалося встановити, що цьому місцю зараз відповідає кінний двір іподрому, де вулиця Контр-адмірала Луніна впирається у вулицю Генерала Швигіна. У підписаній генерал-губернатором Е.І. Тотлебеном докладної секретної програмі спеціальний пункт передбачав збереження в таємниці місць закопування страчених, щоб, за висловом офіційного документа, «нігілісти були віддані вічному забуттю». Пункт передбачав:

«Страчених закопують у могилу … біля ешафоту ставиться варта, що охороняє могилу; вночі ешафот знімається, а трупи страчених перевозяться в інше місце» .

Усіх шістьох страчених було перепоховано на Карантинному цвинтарі.

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.