Поховання у Свято-Успенському кафедральному соборі

Детальніше:

Перше поховання у Свято-Успенському кафедральному соборі датується 26 грудня 1901 року: у лівому бічному вівтарі нижнього храму був похований купець 1-ї гільдії, власник мануфактурного магазину Василь Тимофійович Пташніков – меценат, який багато жертвував для Успенської церкви. У 1956 році в нижньому храмі був похований архієпископ Нікон (Олександр Порфирович Петін, 1902-1956). З 3 серпня 1948 року він тимчасово керував Одеською єпархією, а потім був призначений єпископом Херсонським та Одеським із залишенням за ним управління Донецькою та Ворошиловградською єпархією.

При архієпископі Ніконі собор був, у міру можливостей повоєнного часу, заново розписаний, також було встановлено новий іконостас, споруджено мармурові кіоти для ікон Божої Матері Касперовської та «Всіх скорботних Радості». Никон був відомий не лише яскравими проповідями, а й благодійною діяльністю на користь хворих і бідних. Тіло архієпископа, який помер від лейкемії, люди несли на руках через все місто, з Французького (тоді Пролетарського) бульвару, де при храмі святих мучеників Адріана та Наталії знаходилися архієрейські покої, до Успенського кафедрального собору на вулиці Преображенській (тоді Радянській Армі).

1 липня 1996 року до нижнього храму Свято-Успенського собору було перенесено зі Слобідського цвинтаря мощі праведного Іони Атаманського (1855-1924). З 1897 по 1901 рік Іона Атаманський був 3-м священиком в Успенському храмі. Канонізований 8 вересня 1995 року як святий праведний Іона Одеський для місцевого шанування в Одесько-Ізмаїльській єпархії.

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.