Поховання у Свято-Троїцькому храмі

Детальніше:

Свято-Троїцький (Грецький) собор в Одесі – один із найстаріших храмів міста. З другого десятиліття ХІХ століття поховання здійснювалися як у самому храмі, так і біля нього. У 1821 році у Свято-Троїцькому храмі був похований страчений турками патріарх Константинопольський Григорій V, тіло якого після загибелі було доставлено до Одеси. У церкві, біля північних бічних дверей, було споруджено склеп, у якому мощі священномученика Григорія V перебували протягом 50 років. В 1871 останки патріарха були перевезені до Афін. У храмі зберігалася мармурова гробниця, 1919-го року розграбована більшовиками. У 1997 році в північно-східному кутку храму, на місці, де раніше зберігались мощі святителя, було встановлено та освячено мармуровий надгробок.

Біля північної стіни лівого бічного вівтаря в 1866 році була похована княгиня Єлизавета Іпсіланті, мати братів Іпсіланті. Біля південної стіни правого бічного вівтаря в 1882 році був похований купець, банкір і меценат Федір Родоканакі (пожертвував 40000 карбованців на будівництво розташованого неподалік церкви училища).

З книги, виданої до столітнього ювілею храму: «З зовнішньої сторони храму біля східної стіни, позаду вівтаря, лежить прах грецьких архієреїв, що померли у різні роки: Неофіта, єпископа Рущуцького (1817); Кирила, архієпископа Силістрійського (1827); Якова, архієпископа Синадонського (1824); Філофея, єпископа Неапольського (1849); Герасима, митрополита Андріанопольського (1842), а також протоіреїв Івана Радостаті (1861) та Антонія Аргіріді (1870)». У 1916 році там же був похований Архімандрит Пефані Ангел Герасимович.

6 травня 1907 року в церкві було поховано колишнього міського голову Одеси Григорія Маразлі. Труна була тимчасово поміщена в церковній усипальниці, а через два місяці повинна була бути переміщена для поховання в спеціальний склеп, який збиралися спорудити в Грецькій церкві. Тимчасова усипальниця знаходилася під лівим бічним вівтарем церкви і була споруджена архітектором Ю.М. Дмитренко. 15 вересня 1907 року тіло Г.Г. Маразлі було віддано землі біля будівлі церкви. Після похорону приступили до влаштування кам’яної арки над могилою.

На місці поховання Григорія Григоровича за проектом архітектора Дмитренка збиралися спорудити каплицю. А.С. Сафонов, племінник Григорія Маразлі, збирався спонсорувати її будівництво. Планам завадила смерть Сафонова 1908 року. Найімовірніше, каплиця так і не була збудована.

За спогадами Діани Костянтинівни Максимової (Полізо), яка закінчила в 1935 році грецьку гімназію, що знаходилася біля церковного двору, вздовж стіни Свято-Троїцького храму з боку Родоконакіївського училища знаходилося не менше 9 надгробків.

В 1936 Свято-Троїцька церква була закрита, а потім переобладнана в спортивний комплекс під егідою товариства «Здоров’я». Усі поховання було знищено. Існує думка, що останки Григорія Маразлі перепоховали на Слобідському цвинтарі, але жодних підтверджень цієї версії немає.

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.