Поховання в районі Горемикинського люнету

Детальніше:

Місце страт і поховань, звинувачених у політичних та кримінальних злочинах.

Краєзнавець Р.А. Шувалов писав: «З 1910 року, коли в парку(Олександрівському) розмістилася торгово-промислова виставка, страчати стали виключно на Стрільбищному полі. У рапортах по Стрільбищному полю уточнювалося: «в районі т.зв. Горемикинського укріплення» («люнета», «люнеля»). В даний час цьому місцю відповідає штучний земляний насип у вигляді півкола, висотою близько 4-х метрів у середній частині, що поступово знижується до країв. Ця «дужка» служила для військово-навчальних занять із відпрацювання взяття та оборони земляних кріпосних споруд. Створили її за розпорядженням генерала А.Д. Горемикіна, який служив в Одесі до 1890 року командиром 15-ї стрілецької дивізії. Насип знаходиться на незабудованій частині Стрільбищного поля, приблизно за 715 м на захід від перетину вулиць Генерала Петрова та Іцхака Рабіна. І хоча з часів цих страт минуло близько 90 років, але й до наших днів із зовнішнього західного боку «Люнеля» видно явні сліди численних копок». Можливо, що сліди копок — це вже робота сучасних «копачів».

Пізніше на Горемикинський люнет почали звозити міське сміття, за радянських часів на насипу стояв аеропортівський локатор.

Тіла двох страчених, Гриневича та Симонюка, у 1917 році були перепоховані на Другому християнському цвинтарі.

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.