Поховання в огорожі Свято-Троїцького храму (Крива Балка)

Детальніше:

1.Священик Никанор Іванович Кальницький (1860 – 29.04.1911) народився у Київській губернії, в сім’ї псаломщика. Закінчив Київську духовну семінарію у 1883-му році. У званні вчителя викладав Закон Божий у Шполянському двокласному народному училищі. З 1888 року, згідно з проханням, визначений священиком у передмісті Крива Балка в Одесі при молитовному будинку, який там знаходився з 1885 року. 1891-го року на  місці молитовного будинку було збудовано однопрестольну церкву на честь Святої Трійці.

19 лютого 1889 року Никанор Кальницький висвячений у священики Свято-Троїцької церкви, що будувалася. Був головою будівельного комітету з будівництва церкви. Надалі перебував законовчителем у двох народних училищах, членом тимчасового ревізійного комітету з перевірки економічних звітів Одеського духовного училища (з 1903 р.) та кандидатом у члени правління Емеритальної каси духовенства Херсонської єпархії (з 1902 р.) з обрання о.о. благочинних.

Заразився висипним тифом під час відвідин хворих у міській лікарні. Помер 29 квітня 1911 року. До уваги заслуг о. Ніканора, як будівельника храму, його останки, з дозволу духовної та громадянської влади, були поховані в огорожі Свято-Троїцької церкви за вівтарем.

2. Священник Павло Сіран (1885 – 19.10.1917(?))
3. Протоієрей Авраамій Олександрович Слободяников (1871 – 06.11.1920) – Закінчив Одеську духовну семінарію. Служив псаломщиком у Преображенській церкві с.Мар’їнського Херсонського повіту. У 1893 році висвячений на сан священика, служив в Архангело-Михайлівському храмі в с. Себеное Херсонського повіту. У 1915 році визначений настоятелем Свято-Троїцького храму в передмісті Крива Балка.
4. Протоієрей Василь Мужило (1937 – 11.02.2001) – служив в церквах на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Слобідка) та Свято-Троїцькій (Крива Балка)
5. Протоієрей Григорій Юхимович Герасименюк (1929 -2024)

Народився 8 лютого 1929 року у селі Зіньків Хмельницької області. Після служби в армії вступив до Одеської духовної семінарії, яку закінчив у 1958-му році. Був призначений там на посаду вихователя. Наприкінці 1959 року визначений настоятелем храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де прослужив 62 роки.

За час служіння Г.Ю. Герасименюка у храмі було споруджено два жертовника, встановлено в належному місці престол, зроблено новий іконостас, прикрашено орнаментом стіни храму, проведено опалення. Було відновлено купол та дзвіницю. На прихрамовій території збудовано будинок недільної школи. Також при храмі була відкрита православна бібліотека, почали функціонувати два хори, великий і малий, та дитячий хор.

У 1966-му році Григорій Юхимович зведений у сан протоієрея. Характеристика благочинного, дана в 1972 році: «о. протоієрей гідно несе пастирське служіння у м. Одесі; понад десять років він очолює Свято-Різдво-Богородичну церкву, і понад десять років ця парафія, що колись була «притчею во язицех», нині одна з найбільш упорядкованих в Одесі». Оновлення храму з освяченням престолу в 1969 стало подією, яка була відзначена в центральній церковній пресі.

 У 1982 році здобуває вищу богословську освіту і захищає роботу, присвячену історії формування чину Літургії Передосвячених Дарів. За плідну душпастирську працю, у 2011 році протоієрей Григорій удостоюється вищої священницької нагороди – правом носіння другого хреста з прикрасами.  У 2021 році згідно поданого прохання о. Григорій був звільнений з посади настоятеля у штаті Свято-Різдво-Богородичного храму.

Помер протоієрей Григорій Юхимович Герасименюк 7 квітня 2024 року. Був похований в огорожі храму.

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.