Поховання на території психіатричної лікарні

Детальніше

Нова психіатрична лікарня на Слобідці була побудована у 1892-му році.

Одеський краєзнавець Р.О. Шувалов писав: «До 1894 р. на Другому християнському цвинтарі, а на Першому(Старому) – ще раніше, – майже не залишилося місць для безкоштовного поховання, т.зв. “за шостою категорією”. Тому міська дума за Тираспольською заставою, у елеваторів, відвела місце для нового Третього цвинтаря. Цей цвинтар призначався переважно для безкоштовного поховання небіжчиків з найбіднішої частини населення міста і, головним чином, для померлих у міській лікарні та її психіатричному відділенні, що знаходилися поблизу цвинтаря» .

Але в описах цього лікувального закладу у довіднику Коханського та доктора Коцовського лікарняний цвинтар не згадується. Коцовський відзначає лише сад, квітники і 60 десятин оброблюваної землі. На дореволюційному плані, знайденому істориком Олександром Бабичем, лікарняний цвинтар розміром 600 квадратних сажнів вказано в куті території. Сьогодні на цьому місці розташована стоянка (на розі вулиць Академіка Воробйова та Кладбищенської). Нажаль, дата цього плану невідома. На топографічній карті Одеси 1929 року цей цвинтар вказаний, але розташовується він вище, ніж на дореволюційній схемі.

Відомо, що Ксенія Михайлівна Садовська, яка померла в лікарні в 1925 році, була похована на Другому християнському цвинтарі, хоча Третє тоді ще функціонувало.

Скоріш за все, цвинтар був знищений після Другої світової війни.