Новоміське (Таїрівське) кладовище

Детальніше:

Офіційна дата відкриття Новоміського (Таїровського) кладовища – 1 вересня 1970 р. Саме цю дату позначено на дошці, закріпленій на одному з адміністративних корпусів при вході на кладовище. Хоча деякі джерела стверджують, що цвинтар був заснований раніше, у 1961 році. Перше поховання датується 3 серпня 1970, тобто ще до офіційного відкриття. Співробітники кладовища називають Г. І. Буряка, що його було поховано у цей день, «господарем цвинтаря».

Станом на 30 жовтня 2021 Новоміське кладовище вважається умовно зачиненим. Поховання тут здійснюються на зарезервованих місцях і в колумбарії, куди поміщають урни після кремації. Крематорій було відкрито 1988 року. На території цвинтаря розташована Церква Усіх святих (реконструйована жалобна зала радянського періоду).

За даними на 20.08.2021 на Новоміському кладовищі нараховувалось 16448 поховань. Є й військові поховання: братська могила воїнів, що загинули у 1941 та 1944 рр., братська могила останків людей, що були розстріляні за часів окупації 1941-1944 рр. (перепоховання з могили в районі станції Друга Застава), багато могил Героїв Радянського Союзу часів ІІ Світової війни, які мешкали в Одесі. Останніми роками біля крематорію  з’явилися могили наших героїв, загиблих на українсько-російській війні.