Латовське кладовище

Статус: діюче

Відкриття: перша третина 19 століття

Площа: 7,6 га

Локація: Об’їзна дорога, Балтська дорога, вул. Гагаріна (с.Межлиманське)

Відомі поховання: гравець (дубль) та тренер одеського «Чорноморця» Козеренко В.С., герої Соцпраці Потій Д.І. та Шевченка Б.А., протоієрей Миколаївської церкви Синицький М.П. та ін.

Детальніше:

Одеський краєзнавець Р.О. Шувалов у своїх дослідженнях наводив дві версії появи цього некрополя:

  1. Серед місцевих жителів існує легенда, за якою поміщик – власник навколишніх земель – виділив на прохання хуторян клаптик, шматочок землі – «латку» під цвинтар.

Ця пояснення звучить дуже натягнуто.

  1. Відомо, що у 1812 році в Одесі почалася епідемія чуми і за розпорядженням герцога Рішельє на кордонах Одеського повіту були спорудженні карантинні пости, на яких затримували для обсервації всіх, хто виїжджав із міста. Така пост був обладнаний і на місці майбутнього Латовського цвинтаря. Один із мешканців найближчого села Куяльник, де було зареєстровано 22 смертельні випадки від чуми, міщанин Лата помер у карантині. На його могилі для більшої надійності був насипаний невисокий курган.

На Латовському цвинтарі збереглися старовинні кам’яні хрести, але без датування до 1917 року. Відомо, що тут ховали робітників каменоломень, які мешкали в районі Слобідки Балтівки.

Зустрічаються багато могил із болгарськими прізвищами: Владова, Петкова, Ненева, Мінчеви, Станеви та ін. Це пов’язано з тим, що в районі полів зрошення працювали запрошені до Одеси болгари-колоністи. Вони займалися розведенням городів. Жили неподалік.

У 1910-х роках цвинтар був розширений, збудовано сторожку та ворота на цвинтарі.

На Латовському некрополі виділяється добре помітна з дороги скульптурна група на братській могилі 43-х  

радянських воїнів, які загинули під час оборони та визволення міста. Їхні останки у 1973-му році були перенесені з братської могили біля залізничного переїзду на вул. А. Заболотного. І з братської могили на цвинтарі, який розташовувався на вулиці Лиманній. Це було повторне перепоховання; в 1949 році останки загиблих воїнів були перепоховані у парку піонерського табору «Молода гвардія». Крім того, в центрі цвинтаря знаходиться група з 6 могил офіцерів та одного рядового. Тут спочивають воїни загиблі під час оборони та звільнення Одеси.

На цьому цвинтарі є могила учасника війни в Афганістані(Ворона М.І.) та могили героїв російсько-української війни.

Лише у 2017-му році було виконано будівництво огорожі на Латовському цвинтарі – 756 м.п.

 

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.