Кладовище при сирітському притулку

Детальніше:

За даними краєзнавця Т.Є. Донцовий цвинтар при Жіночому благодійному товаристві було відкрито 1857 року: «Деякою зачіпкою послужив архівний документ 1855 року. Тоді одеський наказ громадського піклування, який завідував також справами міського кладовища, категорично відмовив правлінню Жіночого благодійного товариства в клопотанні «про влаштування огорожі навколо місця, де поховані і будуть ховатися призрівані оним…початий до будівництва паркан може зайняти багато місця, якого без того дуже не вистачає і за нормальної смертності…вистачить на рік» .

З 1857 по 1859 роки там було поховано 26 людей. З наступного року померлих у притулку ховали на Новому (Другому) християнському цвинтарі. В праці Т.Є. Донцової наведені деякі прізвища похованих на цьому цвинтарі: Є. Качковська (10 років), Н. Крилов (11), Ст. Ізбаш(1), А.Шипіленкова(20), М. Сундакс(3), Т. Тарантаєва(13), мандрівник І.Зирянов(20), вдови М.Леонова(53) та Д. Константинова(105)

На одеських мапах після 1919 року цей цвинтар не позначається. На кадрах аерофотозйомки 1944 цвинтаря вже немає.

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.