Європейський цвинтар (Румунський, німецький або Хімічний цвинтар військовополонених)
Статус: існує, не діючий
Найстаріше поховання 15 січня 1946, останнє поховання 4 січня 1951
Площа: трохи більше 1 га
Локація: вул. Промислова, 35
Детальніше
Цвинтар являє собою останню ділянку колишнього 3-го Християнського цвинтаря, переданого ГУЛАГУ для поховання померлих у госпіталі №3986 у 1946-1951 рр. військовополонених та інтернованих, громадян 23 європейських країн.
На цвинтарі, за іменними списками, значиться 769 похованих. З них:
- Німців – 378 осіб.
- Мадьяр – 195 – «»-.
3.Поляків – 54 -«»-.
4.Австрійців – 27 -«»-.
5.Чехів – 23 -«»-.
6.Угорців – 19 -«»-.
- Голландців – 15 -«»-.
8.Румун – 12 -«»-.
- Ромів – 8 -«»-.
10.Росіян – 8 -«»- .
11.Молдован – 5 -«»-.
12.Словаків – 5 -«»-.
13.Французів – 4 -«»-.
- Литовців – 3 -«»-.
15.Югославів – 3 -«»-.
16.Іспанців – 3 -«»-.
17.Українців – 2 -«»- .
- Бельгійців – 2 – «»-.
19.Хорватів – 1 -«»-.
20.Естонець – 1 -«»-.
- Датчанин – 1 -«»- .
У т.зв. «стіни вишкарів», тобто стіни наприкінці цвинтаря, біля якої розстрілювали, знайшли останки 14 невідомих радянських громадян.
Цікаві персони: генерал-майор Махер Роберт Йозеф, 1902 р.н., німець. Тудорон Іон Петре, 1898 р.н., румун. Дис-Рібас Хозе Хозе, 1904, іспанець, інтернований моряк пароплава «Кабо де Сен-Августін» (у складі Чорноморського флоту – транспорт «Дніпро»).
Перше поховання цвинтаря на вулиці Промисловій датується 15 січня 1946 року. Це могила німецького військовополоненого Гейтріха Франца Гуго, 1902 року народження, який помер 13 січня 1946 року. Останній похований на цвинтарі: Краучук Василь Петру, 1917 р.н., румун. Похований 4 січня 1951 р.
Від Миколи Маленка, який служив в Одесі у внутрішніх військах, відомо, що в середині 1970-х він із кількома солдатами, товаришами по службі, був направлений на цей цвинтар із завданням від офіцерів, які приїхали з Москви, ексгумувати останки з кількох могил, на які вони вказали. Останки офіцери забрали, а з солдатів взяли розписки про нерозголошення цієї події.
