«Дмитрієводонське» кладовище на Дмитра Донського

Детальніше:

Погост, який неофіційно називали Чубаївським, Дмитрівським, пізніше – Офіцерським, функціонував вже в першій половині (30-ті роки) XIX століття, що підтверджують карти того часу. Невеликий цвинтар зобов’язаний своєю появою хуторам Чубаївка та Дмитрівка, які на той час знаходилися за межами Одеси. Кладовище межувало з Дмитрівкою, від Чубаївки його відділяли яр (пізніше його було засипано) та озеро, що було висушено у 50-ті роки XX століття.

У першій половині XX століття Чубаївка та Дмитрівка адміністративно увійшли до складу Одеси. Щодо хутора Чубаївка, Я. Майстровий з посиланням на дослідника Р. Шувалова пише: «Основателями селения были козаки. 1821г. – самая ранняя выявленная дата. Определена по кресту на кладбище Чубаевки». Невідомо, чи мається на увазі саме цей цвинтар, на якому ховали мешканців обох хуторів, чи Чубаївка мала своє, окреме сільське кладовище. На мапі, що її було складено у 1894 році мыським землемыром М.Дітеріхсом, можна побачити окрему доріжку крізь яр від кутової частини хутору Чубаївка на нинішнє Дмитрієводонське кладовище. У будь-якому разі, поховання 1821 року на цьому кладовищі сьогодні не існує.

Щодо назви «Офіцерське», з цього приводу є дві версії. Згідно першої, ще до революції 1917 року неподалік цвинтаря з одного боку були розташовані літні військові табори, а з іншого – табірне поле, і у роки Першої світової війни кладовище почали використовувати для поховання військових, що загинули. Нібито саме тоді «у народі» і з’явилася нова назва. Згідно дослідженням Я. Майстрового, це назва дещо пізнішоого періоду, і пов’язана вона з будівництвом неподалік військового містечка: «Офицерский пос. (3 ст. Черн. дор.) – 1955… В 1960-е гг. Одесский военный округ построил здесь городок, документы на который готовились еще с 1953 г. Офицерская ул. (3 ст. Черн.дор.) – 1954… состоит из нескольких улиц, параллельных Люстдорфской дор., от ул. Толбухина до территории бывшей Радиостанции». Більшість дослідників вважають, що до цього періоду, тобто до кінця1950-х років, колишнє сільське кладовище було зачинене. Після того як було побудоване Офіцерське містечко, на цвинтарі знов почали ховати, імовірно – зверху, на старих похованнях.

Робота над цифровим каталогом історичних поховань є однією з частин проєкту “Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси”, фінансується ЄС в рамках проєкту EU4Culture.